08 квітня 2020 р.
11
клас
Українська мова
Усім доброго дня! Сьогодні ми виконаємо контрольну роботу. Бажаю успіху!
КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ТЕМИ
Підготовка до ЗНО. Фонетика, орфоепія, орфографія, лексикологія і фразеологія української мови (тестування).
Завдання 1—2 мають по чотири варiанти вiдповiдi, серед яких лише
ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
Потрiбно вибрати правильний варiант вiдповiдi.
1. На другий склад падає
наголос у слові
А однаковий
Б добовий
В щовесни
Г сантиметр
2. М’який знак на місці
пропуску треба писати в усіх словах рядка
А перелаз..те, стежин..ці, памороз..
Б уман..ський, люд..ми, пісен..ці
В л..лється, поглян..те, гір..кий
Г волос..кий, брун..ці, різ..блення
Завдання 3—8 мають
по п’ять варiантів вiдповiдi, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
Потрiбно вибрати правильний варiант вiдповiдi.
3. Прочитайте уривок.
Сонце з батогом промін(1)я – вогнян(2)ий погонич.
Навпростець по небі – сині хмари в перегони.
На куделі верховіт(3)я сивее павутин(4)я
Підпирає далечін(5)ю гори сині.
Подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, окрім А 1, Б 2, В 3, Г4, Д 5
4. Прочитайте уривок.
З(1)поміж українських архітекторів варто відзначити Івана Левинського.
За сорока(2)літню діяльність ним були зведені сотні будівель
житлово(3)побутового та громадського призначення.
Усе, створене ним, дивує, бо до будь(4)якої праці він підходив по(5)господарськи.
Дефіс треба ставити на місці всіх цифр, окрім А 1, Б 2, В 3, Г 4, Д
5
5. Усі слова написано правильно в рядку
А викладацький, молотьба, вохкість
Б карпатський, дорожчати, робітництво
В криворізький, об’їжджати, французський
Г інтелігентський, сонячний, надхнення
Д тюркський, свідотство, соняшник
6. Прийменник у на місці пропуску слід уживати в усіх
словах рядка
А перебував…Ватикані, експонат…музеї, наймиліше…світі
Б поїхати…відрядження, птах…небі, купити…аптеці
В побувати…Львові, квітник…саду, покласти…узголів’я
Г приведення…відповідність, участь…форумі, оселя…рушниках
Д висновок…статті, запевнили…добросусідстві, вишня…цві
7. З літерою ґ пишуться
всі слова в рядку
А (г, ґ )азета, а(г, ґ )рус, (г, ґ )ринджоли
Б інтелі(г, ґ )енція, (г, ґ )рунт, (г, ґ )ава
В (г, ґ )речний, (г, ґ )азда, (г, ґ )едзь
Г дзи(г, ґ )а, тан(г, ґ )енс, (г, ґ )валт
Д (г, ґ )атунок, (г, ґ )ніт, енер(г, ґ )ія
8. Однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка
А прислів’я, мавпячий, Київщина
Б сьогодні, балтієць, дзижчати
В тюбетейка, віджити, щипати
Г водяний, м’якенький, щиглик
Д тріщить, сум’яття, дев’ять
Завдання 9—12 на встановлення відповідності.
9
Установіть відповідність
Фразеологізм Значення
1.
до сьомого поту А занадто
2.
на всю губу Б щиро
3.
з притиском В тяжко
4.
на чистоту Г суворо
Д рясно
10
Установіть
відповідність
Фразеологізм Антонім
1.
душі не чути А ставати на диби
2.
дерти кирпу Б бити байдики
3.
розпускати губу В мати
зуба
4.
ламати хребта Г валятися в ногах
Д прикусити язика
11
Установіть відповідність
Групи слів
Приклади
1.
діалектизми А акордитись,
контент
2.
архаїзми
Б міжряддя, річище
3.
історизми В печеніги, плахта
4.
неологізми Г ґазда, когут
Д чоло, ряст
12.
Установіть відповідність
Слово Синонім
1.
ґречний А незграбний
2.
вайлуватий Б дерев’яний
3.
брунатний В коричневий
4.
строкатий Г пістрявий
Д чемний
Словотвір іменників на позначення назв жителів
певного
населеного пункту.
1. Опрацюйте
теоретичний матеріал:
Назви осіб за національною і територіальною
ознаками утворюються від іменникових основ – топонімів.
Найбільш
уживані суфікси в цих словотвірних типах для назв чоловічого роду:
-ець: житомирець;
полтавець, тбілісець, новгородець;
-анин, -чанин, -ин: молдаванин, пражанин,
росіянин, харків'янин, фінікіянин, полтавчанин, донеччанин, грузин, осетин,
болгарин;
-ич: костромич, русич;
-ак (-як): словак, туляк,
подоляк, сибіряк;
-ит: одесит.
Назви осіб
жіночої статі утворюються за допомогою суфікса -к(а), який приєднується до повної чи усіченої основи або разом
із вставним звуком (інтерфіксом),
наприклад: білорус — білоруска, поляк
— полька, костромич — костромичка, грузин — грузинка, парижанин — парижанка.
Множинні форми
утворюються за допомогою суфіксів: -ц-і,
-івц-і, -анц-і, -инц-і, -ан-и (-ян-и), -чан-и, івчан-и, -ивчан-и, -чанц-і,
-щан-и, -ак-и, -чак-и, -ук-и, -чук-и, -ик-и, -ух-и, -іст-и, -ит-и, -ун-и,
-енн-я, -ет-и, -ан-а, -ат-а, -чат-а, -ач-і.
Наприклад: симферопольці,
ялтинці, сумчани, одесити, в'ятичі
Найвищим рівнем активності у творенні
похідних іменників із значенням назви особи за територіальною ознакою
характеризується словотвірний тип із суфіксом -ець. Цей формант поєднується
з основами іменників, що є насамперед назвами населених пунктів, а також держав
та континентів, напр.: симферополець, ялтинець, херсонець,
кіровоградець, дніпропетровець, миргородець, обухівець, баранівець, канадець,
американець.
У багатьох іменниках він зайняв позиції колись
активного суфікса -анин,
пор.: застарілі форми в множині: карфагеняни,
ахеяни, македоняни і карфагенці, ахейці, македонці, однак
повністю не витіснив його з ужитку.
Суфікс –ець приєднується
до компонентів -город/-град, -піль/-поль
напр.: Миргород
— миргородець, Севастополь — севастополець, Симферополь — симферополець,
Красноград — красноградець, Бориспіль — борисполець, Ямпіль — ямполець,
Тернопіль — тернополець, Каргополь — каргополець, Крижополь — крижополець,
Катеринопіль — катеринополець.
Чимало найменувань із суфіксом -ець на
позначення осіб за територіальною ознакою здавна виконували функцію прізвищ,
напр.: Білоцерківець,
Богуславець, Лебединець, Смілявець, Уманець, Фастівець, Чорноморець.
Іменники із суфіксом -чанин вживаються
іноді паралельно до іменників на -ець, пор.: полтавець — полтавчанин, черкасець —
черкащанин, луганець — луганчанин, деканець — диканчанин, обуховець —
обухівчанин, дніпропетровець — дніпропетровчанин.
Вибір одного із цих словотворчих
суфіксів (-ець, -анин), залежить від фонемного кінця твірної
основи. Якщо вона
закінчується суфіксами -иц, -ець, -ськ-/-цьк-,
то назва жителя утворюється за допомогою суфікса -анин,
напр.: Вінниця
— вінничанин, Хомутець — хомутчанин, Свердловськ — свердловчанин, Мінськ —
мінчанин, Луцьк — лучанин.
Кінцевий суфікс -івк- іменнника
передбачає вживання в назвах жителів суфікса -ець,
напр.: Ковалівка — ковалівець, Степанівка
— степанівець, Іванівка — іванівець, Романівка — романівець, Баранівка —
баранівець, Павлівка — павлівець, Калинівка — калинівець.
Останнім
часом словники й довідкові видання не подають паралельних назв жителів на -чанин.
Їхнє активне вживання було зумовлене впливом російської мови.
Це не стосується тих іменників-назв жителів, для
яких суфікс -анин/-чанин є єдиним словотворчим засобом,
пор.: Львів — львів’янин, Київ — киянин, Харків — харків’янин, Суми — сумчанин, Ромни — роменчанин тощо.
Суфікс –ин втрачає свою продуктивність: грузин, — грузинець.
Суфікс -ич зберігся в основному тільки в складі історизмів, пор.: дреговичі,
кривичі, радимичі
2. Складіть
опорний конспект.
3.
Виконайте
завдання:
Утворіть від власних імен назви осіб на
позначення за територіальною ознакою. Вкажіть спосіб словотворення (чоловічого
і жіночого роду). Складіть речення, використовуючи і власні назви, і іменники,
які ви від них утворили. Укажіть спосіб словотворення.
Львів, Київ, Харків, Полтава, Лубни, Житомир,
Новгород.
4. Підготуйте
мовну радіопередачу «Людина і час» у формі інтерв'ю з відомим мовознавцем у
галузi загального,
романського i схiдного мовознавства, професором
Київського національного університету імені Т.Шевченка Костянтином
Миколайовичем Тищенком, уродженцем міста Глухова на Сумщині.
Цим ученим
створено єдиний у світі Лiнґвiстичний навчальний музей.
Дитинство моє пройшло у місті Глухові на
Сіверщині (це північ Сумської области, до 1939 р. – частина Чернігівщини; у
місті було близько 20 тис. мешканців, кілька церков, педагогічний інститут;
науково-дослідний інститут коноплярства, низка підприємств місцевої
промисловости). Згодом, внаслідок занять історією назв міст з’ясувалося, що мій Глухів –
найсхідніший з-поміж 23 Глухових, відомих від Німеччини (Glauchau, Glaucha) й Чехії (Hluchov) до Польщі (15 назв Głuchow і Gołuchow) й України
(2 Глухови на Львівщині і ще 2 під Житомиром). Ця смуга схожих назв
навчила мене: немає в нас „ексклюзивних прав” на „окремо взяті” частки цього
спільного мовного добра, і тому пояснення кожної такої окремо взятої назви
нібито від слов’янської основи глух- безпорадно помилкове.
Воно не відповідає на істотні питання по суті
справи – чому міста й села з цими назвами розтятися на карті горизонтальною
смугою не північніше від 53° пн. широти: щo – далі на північ
„глушини” вже немає? Крім того, деякі з цих селищ
дуже близькі одне від одного: знову, при чому ж тоді глушина?
Придивившись до назв з такими
саме закінченнями (колись вельми поширений „формантний аналіз”), можна
переконатися, що лише поодинокі з них „мають вигляд”
слов’янських: Горохів, Лопухів, Вовчухів, Чернихів. І якийсь дивний у них
сенс – щo, хіба лише в тих селищах росте горох чи лопухи? Коли ж з довідника
назв населених пунктів України [АТП] було вибрано всі наявні там топоніми на -хів,
стала очевидною яскрава неслов’янська природа більшости їхніх основ. Так, на
Львівщині й Франківщині – це Бердихів, Бихів, Болехів, Волохів, Брахів,
Вовчухів, Глухів (2), Дарахів, Духів, Келихів, Крехів,Лідихів,
Лопухів, Малехів, Нежухів, Плехів, Полюхів (2), Радехів Лв
(і Рахів у Карпатах), Ситихів, Сихів, Чернихів... У
Волинській области – це Бахів, Бихів, Борохів, Велихів, Глухи Вл (є і
2 Глухови Жт), Горохів, Друхів, Залухів, Радехів Вл (це ще одна,
волинська назва, така ж, як і в Підкарпатті), Серхів, Терехів, Черняхів...
А східний ареал (23 назви на -хів плюс
похідні на -ш-)? А то Чернігівщина і Сіверщина з потужним докиївським
племінним центром у Сновеську-Седневі – це Булахів, Глухів, Селихів,
Требухів, Чернігів, Черняхівка, Кархівка, плюс білоруські Борхаŷ,
Нахаŷ, Шыхаŷ...
Далі на схід назв на -хів не
видно, зате на захід, як бачимо – чимало схожих. І широтна витягнутість їх
смуги у Лісостеповій Україні, і пов’язаність з колись кельтськими Галичиною і
Волинню спонукали залучити до вивчення цих загадкових назв словники саме
кельтських мов. І це був перший великий подив – і успіх задуму
(К.Тищенко «Спідні пласти української історії,
побачені через мову»).
5. Рефлексія і самоперевірка
1. Що досліджує етимологія?
2. Хто такі етимологи? Що вам
відомо про їхні праці?
3. Які афікси найбільш продуктивно працюють для
утворення іменників на позначення назв жителів певного населеного пункту?
4. У чому своєрідність етимологічного словника?
☑️
ОтветитьУдалить