Добрий день!
Вітаю всіх на моєму блозі.

     

     06 квітня 2020 р.

     11  клас

     Українська мова

Терміни і професіоналізми. Філологічні, лінгвістичні, літературознавчі терміни.

Термін – спеціальне слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання – науки, техніки, суспільно-політичного життя, мистецтва тощо, напр.: молекула, вітамін, блюмінг, віза, монізм, фонема, кліше, додаткова вартість, питома вага.

Слово термін відоме ще з античних часів. У латинській мові (terminus) означало “кінець”,  “кордон”,  “межа”. У середньовіччі набуло вже значення “визначення”, ”позначення”. У старофранцузькій мові знаходять навіть номінацію terme - “слово”.

Термін завжди співвіднесений з відповідним поняттям у системі певної галузі науки, техніки чи іншої галузі людських знань. Однією з найважливіших ознак терміна є його однозначність у межах тієї термінологічної системи, в якій він вживається. Ця властивість терміна зумовлюється його функцією в мові, яка полягає в тому, що термін має забезпечувати однакове розуміння всіма носіями мови спеціального поняття, яке ним виражається, А це можливе лише тоді, коли кожен термін у межах понятійної системи, в якій він функціонує, буде однозначним.

Від слова термін утворено слово термінологія. Термінологія (від.лат. Terminus - божество меж, кордонів та гр. logos-слово) – роздііл лексики, що охоплює терміни різних галузей науки, техніки, мистецтва, суспільного життя, сукупність усіх термінів якоїсь мови.

 Характерні ознаки термінів:

а) належність до певної термінологічної системи;

б) наявність дефініції (визначення);

в) однозначність в межах однієї терміносистеми;

г) точність;

д) стилістична нейтральність;

е) відсутність синонімів та омонімів у межах однієї терміносистеми;

є) відсутність експресивності, образності, суб’єктивно-оцінних відтінків.

 Значення термінів зафіксовано в спеціальних словниках, довідниках, і відповідно їх потрібно вживати лише в тій формі та в тому значенні, які подано у словниках.

Вживаються терміни переважно в науковому й офіційно-діловому стилі, рідше в публіцистичному та художньому і подекуди в розмовно-побутовому.

 Класифікація термінів – це розподіл термінів, які використовуються за їх узагальненими ознаками споріднення та відмінності.

Один із системних принципів класифікації є розподіл термінологічної лексики за галузевою спорідненістю. Кожна з них має свою підсистему, напр.:

Суспільно-політична:

а) економічна (політекономія, валовий продукт, девальвація, продуктивність праці); б)філософська (детермінізм, дуалізм, емпіризм, іманентність) в)логічна ( алгоритм, аргумент, дедукція , діалектична логіка); г) психологічна (апатія, ейфорія,, мотивація, підсвідомість); д)педагогічна (абітурієнт, диктант, екстерн, незалежне тестування); е)історична (віче, гетьманщина, неоліт, феодал) ; є)юридична ( апеляція, гарант, нотаріус, осудність); ж)дипломатична (нота, конвенція , посол, ратифікаційні грамоти); з)фінансова (аванс, бюджет валюта, іпотечний кредит); и)офіційно-ділова ( акт, кодекс, указ, циркуляр).

Мистецька і мистецтвознавча:

а)музична ( акорд, партитура, сопрано, сюїта); б) театральна( амплуа, , декорація, репертуар, трупа); в) кіномистецька ( кінооператор, кінопанорама, сценарист, фільмокопія); г)образотворче мистецтво (акварель, живопис,, натюрморт, пейзажист); д)архітектура ( барельєф, готика, конструктивізм, портик).

Спеціальна лексика сучасної української мови:

а) літературознавча (епос, поема , кульмінація, модернізм); б) лінгвістична (алфавіт, антонім, вокатив, герундій).

Спеціальна наукова термінологічна лексика:

а) математична (абсциса, інтеграл, ромб, теорія функцій); б)фізична (гамма-проміння, електрон, магніт, електрон); в) хімічна (амінокислота, водень, оксид, хлорид); г) біологічна ( бактерія, вітамін, організм, тип); д) фізіологічна (аорта, дерма, суглоб, фізіолог); е)ботанічна (адоніс, бутон, зав”язь, яровизація); є)зоологічна (амніоти, інфузорія, ссавець, хребетні); ж) географічна ( атлас, клімат, меридіан, широта); з) геологічна ( абразія, земна кора, міоцен, неозойська ера) та інш.

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:

 1.Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і т. д. Слід зазначити, що такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, порівняйте: валютна система, осушувальна система, теорія економічного ризику, теоретична механіка. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію: машина як пристрій, агрегат (пральна машина, машина(“побутовізм”) - автомобіль).

2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях. Так, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, напр.: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність.

3. Вузькогалузеві терміни - це терміни, характерні лише для певної галузі, напр.: лізинг, банківська гарантія, зрошувальна вода, дренаж, чип.

Безперечно, професійне спілкування неможливе без використання термінів. Проте, в мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують і інші спеціальні мовні одиниці: професіоналізми та номенклатурні назви.

Професіоналізми - це слова або вислови, притаманні мові людей певної професійної групи. Суттєва різниця між термінами і професіоналізмами полягає в тому, що терміни - це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають, як розмовні, неофіційні замінники термінів (платіжка - платіжне доручення; вишка - вища математика, пара - дві академічні години в навчанні) або коли та чи інша професія, рід занять не має розвиненої термінології, (напр.: рибальство, гончарство, рільництво та інш.

Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути незрозумілі людям, які не належать до певної професії, порівняйте: підвал у мові поліграфістів, бобик, бублик у мові водіїв тощо.

Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні (сленги, жаргонізми), проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

Номенклатура (від лат. nomenclatura - перелік, список імен) - сукупність назв конкретних об'єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Їх потрібно відрізняти від термінів, що позначають абстраговані наукові поняття. Номенклатуру становлять іменники та словосполучення, які передають як систему назв об'єктів певної науки, так і сукупність назв одиничних об'єктів: напр., у географічній номенклатурі - Чорне море, Шацькі озера, річка Десна; видові назви у ботанічній лексиці, напр. назви дерев - дуб, смерека, ялина. Існує номенклатура медична, мовознавча, хімічна та інш. Напр., порівняйте економічний термін “валюта” і номенклатурні назви “долар, євро, крона, песо”; медичний термін “рибонуклеїнова кислота” і номенклатурна назва ДНК.

  Завдання: Скласти опорний конспект.

                    Вивчити  матеріал уроку за допомогою опорного конспекту.

  

2. Фразеологія художнього мовлення, наукова, публіцистична, офіційно-ділова.

        

  Сьогодні ми з вами опрацюємо тему «Фразеологія художнього мовлення, наукова, публіцистична, офіційно – ділова» і  пізнаємо більш детальніше цікавий світ фразеологічних сполук та   їхнє  використання у різних стилях мовлення, навчимося вирізняти стійкі сполучення слів у текстах різних стилів, добирати до фразеологізмів синоніми та антоніми і перевіримо набуті знання за тестовими завданнями.

       На уроках української мови та літератури ми неодноразово зверталися до теми фразеології і вже маємо певні знання із цього розділу мовознавства.   Повторимо  відоме нам із цього розділу

-      Що вивчає розділ «фразеологія»? ( фразеологія вивчає сталі звороти мовлення)

-      Фразеологізм – це  стійке сполучення , яке складається з двох і більше слів, які існують у мові у готовому вигляді і являють собою змістову цілісність)

-      Яку роль відіграють фразеологізми у нашій мові? ( вони  збагачують наше мовлення  і роблять мову  більш виразною).

-      Назвіть основні властивості фразеологізмів ( нерозривні стійкі сполучення, образність, емоційність, відтворюваність у мовленні, експресивність, виразність, переносне значення).

         https://www.youtube.com/watch?v=qluxNoTQzGo

       

 Вибірковий диктант. Виписати тільки фразеологічні сполучення.

Білий сніг, фальшива нота, різати око, іти швидко, альфа і омега, забивати голову, ясний день, еолова арфа, оббивати пороги, забивати цвях, ламати комедію, око за око, цікава гра, гра долі, іти пішки,  іти на користь, яскраве сонце, ясна голова.

Якщо правильно виконали поставлене завдання, то із початкових літер отримується слово «Фразеологія».

      

Стилістичне використання фразеологічних одиниць

   Фразеологічні запаси української мови, як і її лексичний склад, стилістично диференційовані. Тобто, усталені звороти властиві  всім мовним стилям.

  Кожен стиль має свій запас . Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживанням у певному стилі.  Стильове використання фразеологізмів залежить в першу чергу від наявності чи відсутності емоційного забарвлення у ньому.

     Нейтральними чи Міжстильовими називають фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: привертати увагу, із року в рік, піти на користь, робити послугу.

 Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності. Їм не властиві додаткові відтінки, значення, експресивність, емоційність.

       Емоційно забарвлені фразеологізми використовуються у художньому, розмовному та публіцистичному стилях. Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опорою образного, емоційного мовлення. Такі усталені звороти  належать до певного стилю.    Наприклад: мокра курка – безвільна людина, важка артилерія – неповоротка людина. Стилістичні функції фразеологізмів залежать і від джерел їх походження. На цій підставі вони поділяються на: розмовно – побутові, народно – поетичні і книжні.

      Спробуєте визначити стиль, у якому   використовуються дані фразеологічні сполучення слів..

Кирпу гнути, розпустити язика, зігнутися в три погибелі, придушити комара, хай йому грець, ні сіло ні впало, потрібний, як свині калатало.

Цей перелік можна ще дуже довго продовжувати, бо фразеологізми вживаються дуже часто у нашому повсякденному  житті, у побуті.

-      До якого стилю належать дані сполучення слів? ( до розмовно – побутового).

-      Чим вони характеризуються? (Вони характеризуються відтінком іронії, жарту, яскраво вираженою образністю, емоційністю.

    

Серед фразеологічних зворотів книжного характеру  виділяються   властиві офіційно – діловому, науковому, художньому та публіцистичному стилям.

    Назвіть стиль, у якому  використовуються такі фразеологізми:.

    Взяти до уваги, заслухати і обговорити, оголосити догану

Це усталені звороти, що використовуються в документах та ділових паперах. Який це стиль? (офіційно – діловий).

Фразеологізми офіційно - ділового стилю позбавлені образності, емоційного забарвлення і поступово перетворюються у штампи та канцелярські звороти.

Виконання вправи. Розподільний диктант. В одну колонку виписати усталені звороти офіційно - ділового стилю, а в другу – наукового.

     З оригіналом згідно, зняти з порядку денного, провести експеримент, прийняти рішення, закон Ньютона, питома вага, порядок денний, теорема Піфагора.

-      Чому ? (бо наукові фразеологізми  використовуються в науковому стилі мовлення). Вони обслуговують всі галузі науки, є загальнонауковими: зробити висновки, сформулювати правило, наслідки дослідження, попередні висновки.

Чим ці фразеологізми відрізняються від фразеологізмів розмовно – побутового стилю? ( вони позбавлені образності, емоційності і наближаються до усталених зворотів офіційно – ділового  мовлення).

-      До наукової фразеології відносять також терміни - словосполучення. Це спеціальні звороти, що обслуговують певну галузь науки.

  Виконайте завдання.  Назвіть окремо терміни з кожної галузі науки. Назвіть ці галузі. (Завдання виконується усно).

Дійсний спосіб, корінь квадратний, минулий час, плямистий олень, єнотовидний собака, прямокутний трикутник, доконаний вид, відокремлені другорядні члени речення, зрізана піраміда, прямий кут, дієприкметниковий зворот, знак оклику, рівнобедрений трикутник, муха цеце.

  Широко використовуються фразеологічні звороти в публіцистичному й художньому стилях, вони досить неоднорідні за своїм складом і особливостями змісту.  Багато фразеологічних сполучень, що вживаються у публіцистичному стилі, мають незначне емоційне забарвлення: мати вплив, досягти успіхів, надавати допомогу. У публіцистичних творах широко використовуються фразеологізми, характерні для розмовно – побутового і художнього стилів. Вони надають публіцистичний творам особливої емоційності і переконливості.

  

 Проведіть дослідження уривків художніх текстів. У поданому тексті виділіть фразеологізм і замініть його лексичним відповідником. Що втрачає художній текст?

  Коли другі облизня піймають, то і ми остерігаємося. Наталка багатьом женихам піднесла печеного гарбуза. Дивлячись на це,  я й собі на умі.

(облизня піймають, - не пощастило; піднести печеного гарбуза – відмовити; я й собі на умі -  і я боюся).

-      Із якого тексту взятий уривок? Хто його автор?

Мотря стояла коло мисника й з місця не зрушила. Кайдашиха замовкла й не знала, де й очі діти. Кума десь ділась, наче крізь землю провалилась. 

(не зрушити з місця – стояти на місці; не знати, де й очі діти - соромно;  провалитися крізь землю – зникнути).

Кайдашиха прикусила язика, але її розбирала злість. Омелько закричав не своїм голосом. Лаврінові слова запали Карпові в душу.

(прикусити язика – замовкнути; кричати  не своїм голосом – кричати дуже голосно; запали в душу – сподобалися).

Перебуваючи в родині Сірків, Григорій багато чому навчився. Він справді набив руку і вже ходив а лови, неначе він робив це усе життя.

( набити руку – приловчитися)

Еней був парубок моторний і хлопець, хоч куди козак

(парубок моторний – справний,

    

  Ще можна наводити дуже багато прикладів із художньої літератури, де вживаються і фразеологізми, і прислів’я, і приказки, бо вони є окрасою нашого мовлення, роблять його емоційно забарвленим. 

Які ми можемо зробити висновки?

(Найчастіше фразеологізми вживаються у розмовно – побутовому та художньому стилях, а в науковому, офіційно – діловому та публіцистичному – менше).

  .     Традиційна рубрика уроку «Підготовка до ЗНО»  

              

  https://www.youtube.com/watch?v=xjGBkyWirHo

Завдання:  Завдання: Скласти опорний конспект.

                    Вивчити  матеріал уроку за допомогою опорного конспекту.

Сфотографувати виконану роботу і відправити на електронну адресу

sgi2@ukr.net