04
травня 2020 р.
11 клас
Українська мова
Перехідні і неперехідні
дієслова. Стан дієслова
Перехідність/неперехідність
- загальнодієслівна категорія, що виражає відношення дії до об'єкта.
Дієслова поділяються на перехідні і неперехідні.
Перехідні дієслова називають дію, яка поширюється на об'єкт - конкретний предмет,
особу чи іншу якусь істоту: спекти коровай, навчати дітей, слухати
маму, пасти корову.
До перехідних належать дієслова зі значенням:
Ø конкретної фізичної дії: ліпити,
будувати, шити, в'язати, фарбувати, копати, асфальтувати;
Ø інтелектуальної діяльності та мовлення: писати,
читати, слухати, додавати, говорити, казати, мовити;
Ø руху, переміщення: нести, сунути, везти,
котити, штовхати. Об'єкт після перехідних дієслів виражається формою:
Ø знахідного відмінка без прийменника: слухати
пісню, виконати завдання, посадити дерево, написати твір;
Ø родового відмінка без прийменника:
а) якщо дія поширюється не на весь
предмет, а лише на його частину: відсипати цукру, налити води, насипати борошна;
б) якщо перед дієсловом наявна заперечна
частка не: не прочитати роману, не виконати вправи.
Неперехідні дієслова називають дію, що не переходить на предмет: зеленіє ліс, птах
летить, батько сумує.
До неперехідних належать дієслова, що означають:
Ø стан людини та довкілля: сумувати,
веселитися, бідувати, світає, вечоріє, дощить, гримить;
Ø динамічні процеси в рослинному світі: рости,
квітнути, цвісти, в'янути;
Ø професійну чи громадську діяльність
людей: головувати, директорувати, маклерувати;
Ø звуки тварин, комах, птахів і неживої
природи: гавкати, воркотіти, шипіти, тьохкати, дзюрчати;
Майже всі дієслова з постфіксом -ся, є неперехідними: митися,
одягатися, зустрічатися, веселитися, листуватися тощо.
Чіткої межі між перехідними і неперехідними дієсловами немає. Деякі
перехідні можуть вживатися в значенні неперехідних: читати книгу,
писати речення (перехідні) - читати вголос, писати повільно (неперехідні).
Категорія стану - це загальнодієслівна
категорія, що виражає відношення дії або стану до суб'єкта (виконавця дії) і
об'єкта (предмета, на який спрямовується дія або стан).
У сучасній українській літературній мові розрізняють три стани: активний,
пасивний і зворотньо-середній.
1. Дієслова активного стану виражають дію, що активно спрямована від суб'єкта (діяча)
на об'єкт (предмет), виражений іменником у формі знахідного відмінка без
прийменника: Бризки променя нетлінного золотять пожовклий лист (В. Ярошенко).
Лише перехідні дієслова, що вживаються без постфікса -ся, мають значення
активного стану.
2. Дієслова пасивного стану виражають відношення, за яких іменник, що називає
суб'єкт дії, виступає додатком у формі орудного відмінка, а іменник, який
означає об'єкт дії, виконує роль підмета: Де трактором нива ореться,
там добре живеться (Нар. творч.). Іменник трактор -суб'єкт
дії, бо він оре ниву, але виступає додатком, а іменник нива є об'єктом дії, бо
її оре трактор, виконує функцію підмета.
Дієслова пасивного стану творяться від дієслів активного стану за допомоги
постфікса -ся: Студент пише курсову роботу - Курсова робота пишеться студентом.
3. Дієслова зворотньо-середнього стану виражають такі відношення, за яких дія
виконується суб'єктом і на нього ж спрямовується - суб'єкт є водночас і
об'єктом дії: В бризках променя купаються вже прив 'ялії квітки; листя жовкне і
згортається, і знесилено схиляються пелюстки (В. Ярошенко).
Дієслова зворотньо-середнього стану означають дію:
Ø що спрямована на діючу
особу: одягатися, вмиватися, взуватися, голитися, фарбуватися;
Ø виконувану кількома особами: листуватися,
зустрічатися, сперечатися, змагатися, цілуватися;
Ø що виконується особою в своїх інтересах: готуватися
до екзаменів, лаштуватися в дорогу;
Ø як постійну властивість предмета: (собака)
кусається, (кішка) дряпається, (кропива) жалиться;
Ø що виникає під впливом іншого предмета: (лоза)
гнеться, (скло) б'ється, (палиця) ламається.
Категорія стану властива не всім дієсловам. Є дієслова нульового стану, що
називають дію, яка стосується лише суб'єкта (діяча). До них належать:
Ø неперехідні дієслова, що не виражають будь-яких
відношень дії до суб'єкта: летіти, бігти, плакати, спати, пливти, стояти;
Ø неперехідні дієслова, що без постфікса -ся не
вживаються: боятися, сміятися, намагатися, пишатися;
Ø безособові дієслова з постфіксом -ся: не
спиться, не сидиться, розвидняється;
Ø дієслова, утворені від неперехідних за
допомоги префікса і постфікса -ся, які надають їм нового лексичного
значення: наплакатися (пор.: плакати), насидітися, добігатися.
Навчальні
матеріали онлайн (pidruchniki.website)
Перегляньте відеоролик,
виконайте завдання.
Творення і правопис дієприкметників і дієприслівників.
Дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти.
Перегляньте відеоролики, виконайте
завдання.
Комментариев нет:
Отправить комментарий