Завдання з української мови для учнів 5 класу
Повторити:
16
березня
|
П. 8. Лексичне
значення слова, однозначні й багатозначні слова. Стор. 32-35. Вправа 63.
https://www.youtube.com/watch?v=KR9dyUHedF0&t=35s
П. 9. Пряме й
переносне значення слова.
Стор.
35-37. Вправа 73.
https://www.youtube.com/watch?v=VXHwV52A5gA https://www.youtube.com/watch?v=aUEq3K5ckes |
18
березня
|
П.10.
Синоніми. П.11.
Антоніми.
|
20
березня
|
П.13. Омоніми.
П.14.
Пароніми.
|
23
березня
|
П.51. Додаток.
|
25
березня
|
П.52.
Означення.
|
27
березня
|
П.53.
Обставина.
Стор.155-157. Вправа 425.
|
30
березня
|
П.54. Речення з однорідними членами.
|
1 квітня
|
П.54. Речення
з однорідними членами. Розділові знаки.
|
3 квітня
|
П.54. Речення з однорідними членами. Розділові
знаки.
Стор.159
-160. Вправа 433.
|
Завдання з української літератури для учнів 5 класу
(вивчити напам’ять)
16, 19 березня
1. Т. Г. Шевченко.
«За сонцем хмаронька пливе».
23, 26 березня
2.
Т. Г.
Шевченко. «Садок вишневий коло хати...»
30 березня, 02 квітня
3.
П.
Тичина «Не бував ти
у наших краях!»,
«Гаї
шумлять...», "Блакить мою душу обвіяла..."
(Вивчити напам’ять одну із поезій П. Тичини)
Завдання з української літератури для учнів 6 класу
(прочитать)
17, 19 березня
1.
Всеволод
Нестайко. «Тореадори з Васюківки»: -
Переказувати з докладним цитуванням авторського тексту. - Образи Яви Реня та Павлуші Завгороднього (з докладним цитуванням
авторського тексту). - Характеристика улюбленого героя.
24, 26 березня
2. Ярослав Стельмах. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового
озера».
31 березня, 02 квітня
3. Леся Воронина . «Таємне
Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9».
Завдання з української мови для учнів 11 класу
16/03
|
Реферат на професійну тему.
|
16/03
|
Публіцистичний стиль, сфера його використання, призначення, основні ознаки. Лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості публіцистичного стилю.
|
18/03
|
Доповідь для участі в лінгвістичній конференції. Добірка запитань до відео-, прес-конференції.
|
18/03
|
Відгук
про твір мистецтва, кінофільм (телепередачу) у публіцистичному стилі.
|
23/03
|
Формування культури публіцистичного мовлення: способи привернення уваги, принципи побудови, засоби структурування тексту.
|
23/03
|
Виступ на зборах, семінарах (підготовлений і заздалегідь не підготовлений).
|
25/03
|
Конфесійний
стиль, сфери поширення і головне призначення. Церковні служби, молитва,
повчання, проповіді; богослужбові книги, спілкування в конфесіях, культових
установах.
|
25/03
|
Урок мовленнєвого розвитку. Конфесійний
стиль, сфери поширення і головне призначення. Церковні служби, молитва,
повчання, проповіді; богослужбові книги, спілкування в конфесіях, культових
установах.
|
30/03
|
Сфера
поширення і головне призначення епістолярного стилю. Основні мовні стильові
засоби епістолярного стилю. Тематика листів. Офіційне й неофіційне
листування. Побудова епістолярного тексту.
|
30/03
|
. Епістолярний
етикет – невід’ємна складова української мовленнєвої культури. Електронне
листування.
|
01/04
|
Презентація, реклама.
|
01/04
|
Інтерв’ю, репортаж, кореспонденція,
рецензія.
|
16.03.2020
р. Реферат
на професійну тему
Як оформляти реферат в школі
Шкільне
навчання передбачає різноманітні способи закріплення та перевірки пройденого
матеріалу, в числі яких контрольні роботи, усні відповіді, практичні заняття,
лабораторні роботи, а також невід’ємною частиною шкільного навчання є реферати.
Реферат являє собою письмовий виклад матеріалу з конкретного питання з
використанням декількох джерел літератури.
Для того, щоб грамотно
його оформити, необхідно знати основні правила оформлення робіт, встановлені
Міністерством освіти:
1.
Титульний
аркуш. Зверху обов’язково вкажіть назву
Вашої школи.
Посередині
сторінки повинно бути написано слово «РЕФЕРАТ» і під ним його тема. Нижче
праворуч пишеться прізвище та ініціали учня, який виконав роботу, і вчителя, який
її перевірив, а в самому низу посередині — назва Вашого міста і поточний рік.
2.
Текст
реферату. Найважливіше — це дотримання розмірів полів сторінок (ліве 35 мм,
праве — 10 мм, верхнє та нижнє — по 20 мм), міжрядкового інтервалу (полуторний)
та шрифту (Times New Roman, 14 розмір). Не починайте нові параграфи з нової
сторінки, краще, щоб вони йшли один за одним без перерв.
3.
Крім
того, не виділяйте назви параграфів великими літерами, так як вони повинні бути
написані звичайним способом. В кінці заголовка ніколи не ставте крапку.
4.
Смислові
частини та висновки. Необхідно виділення основних понять жирним шрифтом,
курсивом або підкресленням для найбільш легкого сприйняття тексту. Висновки
оформлюються в кінці кожного параграфа узагальнюючим абзацом, який повинен
починатися зі слів: «Таким чином ..», «Підбиваючи підсумки сказаного …»,« Тобто
можна говорити про те, що …», «Узагальнюючи, слід зазначити , що …», «Отже, ми
прийшли до висновку, що …».
Сектор освіти Миронівської районної державної адміністрації Комунальний
заклад
Росавська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
РЕФЕРАТ
тема
Виконав: учень 11
класу
ПІП
Перевірила: учитель ПІП
Росава – 2020
Домашнє завдання: написати
реферат на професійну тему.
16.03.2020 р. Публіцистичний стиль
Публіцистичний стиль – один із найбільш дійових, широковживаних
з-поміж інших стилів, започаткувався одночасно з художнім, офіційно-діловим,
науковим, проте тривалий час не мав повноцінного розвитку через втрату
українським народом державності.
Сфера використання публіцистичного
стилю —
громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.
Призначення – обговорення,
обстоювання і пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, формування
відповідної громадської думки, сприяння суспільному розвитку, спонукання до
діяльності, до необхідності зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди
чи сформувати нові.
Основні ознаки:
– спрямованість
на новизну;
– динамічність;
– доступність
мови і формулювань;
– поєднання
логічності доказів і полемічності викладу;
– наявність
низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке
має здебільшого тенденційний характер тощо.
Основна функція – інформативно-пропагандистська. Він
забезпечує різні потреби суспільства, пов’язані з політикою, адміністративною і
господарською діяльністю. Цей стиль поєднує в собі точність висловлення,
логічність доказів із відкритим вираженням експресії та емоційного забарвлення
окремих фраз. У публіцистичному стилі широко використовуються (патріотизм, свобода, толерантність,
солідарність, гуманізм тощо), політичні гасла й заклики, урочисті
фрази, риторичні запитання та засоби сатири й гумору. Основна форма викладу –
монолог. Публіцистичний стиль вбирає в себе елементи офіційно-ділового і
наукового стилів. Про силу впливу наукового стилю і спеціальної фразеології на
публіцистичний стиль свідчить активне, образне, метафоричне застосування наукової
термінології. Не останнє місце в публіцистичному стилі посідають образність,
експресивність та інші риси художнього стилю.
Лексичні, фразеологічні особливості. У цьому
стилі широко використовується суспільно-політична, економічна, юридична,
культурно-освітня лексика, в певних межах — і філософська, технічна, сільськогосподарська
тощо. Добір кожної з груп лексики визначається тематикою публіцистичного
висловлювання. Наприклад, газетний жанр подекуди характеризує пишномовність
вислову, навіть патетичність, піднесеність, запал, ентузіазм, схвильованість
та ін. Журналісти у багатьох мовленнєвих ситуаціях уникають буденних, емоційно
нейтральних слів і словосполучень, вдаючись до лексем, які виражають
почуттєвість, експресію: замість хлібороби вживають творці високих врожаїв, замість
селяни — трудівники полів і под. Простежується помірковане використання слів
іншомовного походження: геноцид, ксенофобія, консенсус, реципієнт, статус,
статут, диференціація та ін. Залежно від жанрової належності газетного і,
ширше, публіцистичного тексту використовуються слова й словосполучення в
тропеїчному, переважно метафоричному, значенні, чим вагомо посилюється
образність написаного. Також і фразеологізми у публіцистичному мовленні в його
різних жанрах вживаються неоднаково: найбільше їх у жанрах, споріднених із
художніми текстами (нариси, оповідання, байки, есе, меншою мірою — фейлетони,
гуморески, епіграми тощо);
Граматичні, переважно синтаксичні, особливості.
У більшості жанрів публіцистики вживаються
слова з найрізноманітнішими словотвірними афіксами — префіксами й суфіксами: безаварійний, безапеляційний, безатомний,
безбарвний, безбережний, безбілетний, безбожний, безболісний, безбоязний,
безверхий, безвигідний, безвиїзний, безвинний, безвиразний, безвихідний,
безвідлучний, безвідмовний та ін. Зафіксовано
приблизно 350 іменникових суфіксів, понад 50 прикметникових, майже 20
дієслівних, 10 дієприкметникових: нога —
ніжка, ніженька, ножище; ліс — лісистість, лісівник, лісівництво, лісівницький,
лісівничий, лісковий, лісний, лісник, лісників, лісниківна, лісникувати,
лісництво, лісниця, ліснйчий, лісничиха, лісничівка, лісовий, лісовик,
лісовиків, лісовичка, лісовище, лісисько, лісище та ін.
У публіцистичному мовленні використовуються всі паралельні форми того
самого слова: синові й сину, журналістові
й журналісту, Степанові й Степану (хоча природною є форма з -ові, -еві, -єві);
червоний — червоніший і більш червоний, найчервоніший і найбільш червоний
(форми більш червоніший, самий червоний — ненормативні).
Незмірно розгалуженою є структура речень.
Нелітературно сконструйовані форми речень будь-якої структури, крім
поодиноких, стилістично вмотивованих, випадків, практично не допускаються.
Підстилі:
власне публіцистичний (повідомлення,
хроніка, відкриті листи, огляди міжнародного життя, передові статті тощо);
науково-публіцистичний
(монографі, статті, нариси);
художньо-публіцистичний
(фейлетони, памфлети, нариси тощо).
Жанри:
– передова
стаття;
– репортаж;
– замітка;
– інтерв’ю;
– нарис;
– фейлетон;
– памфлет
тощо.
Наприклад: Мабуть,
на все життя запам’ятають школярі день, коли в присутності найвищих посадових
осіб держави, відомих культурних і громадських діячів, численних представників
преси й телебачення в Колонній залі Національної філармонії їм потис руки сам
Президент України. Цим щасливцям він вручав відзнаки першого Міжнародного
конкурсу знавців української мови, започаткованого Освітньою фундацією Петра
Яцика, Міністерством освіти і науки України та Лігою українських меценатів.
Домашнє завдання:
Вивчити даний матеріал, скласти опорний конспект.
Завдання з української літератури для учнів 11 класу
17/03
|
Повторення. Українська
література 1920‒1930 років ХХ ст. Різноманітність
стильових манер:
романтико-героїчна (Ю. Яновський), лірико-імпресіоністична
(М. Хвильовий, Г.
Косинка), реалістична (П. Панч, А. Головко), експресіоністична
(О.
Турянський).
Авангардизм як «мистецтво протесту і
руйнування». «Розстріляне відродження». Михайль Семенко – поет-футурист.
«Місто» . Особливості версифікації та
строфіки. Образ ліричного героя, який відчуває неспокій міста. «Бажання» ‒
вірш-медитація у формі верлібра.
Модернізм. «Київські неокласики».
«П’ятірне гроно» українських неокласиків. Максим
Рильський. «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок
інтимної лірики.
|
17/03
|
Повторення.
Осип
Турянський. «Поза межами болю» ‒
типовий експресіоністичний твір.
|
20/03
|
Повторення.
Богдан-Ігор Антонич.
Поєднання
язичницьких мотивів із християнськими («Різдво»).
Творчість митців-політичних
емігрантів.
«Празька школа» . Євген
Маланюк. «Уривок з поеми».
|
20/03
|
Повторення.
МУР.
Іван
Багряний. «Тигролови»
|
23/03
|
Повторення.
Микола Хвильовий. «Я
(Романтика)». Проблема внутрішнього
розколу людини між гуманізмом і фанатичною відданістю революції.
|
23/03
|
Повторення. Юрій
Яновський. «Майстер корабля»:
роман-містифікація,
динамічний, модерний сюжет, умовність фабули, зміщення
часопростору.
|
27/03
|
Повторення.
В. Підмогильний.
Роман
«Місто» ‒ новизна урбаністичної теми в
українській літературі.
|
27/03
|
Повторення.
Остап Вишня.
«Моя
автобіографія», «Сом».
|
31/03
|
Повторення.
Микола Куліш.
Сатирична
комедія «Мина Мазайло».
|
31/03
|
Повторення. Олександр
Довженко. «Зачарована Десна» ‒
маніфест величі й краси рідної землі. Автобіографічна основа твору,
медитативна сповідальність оповіді. Поєднання минулого й сучасного.
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий